Скринька досвідченого педагога

Узагальнення досвіду

                          

Найпродуктивнішою технологією у випереджаючій освіті сталого розвитку є технологія,  яка передбачає впровадження «наскрізного навчання» у навчальний інформації про певні проблеми сталого розвитку, формування стійких навичок використання отриманих знань на практиці, що у перспективі означає суттєву зміну ціннісних пріоритетів та світоглядної позиції учнів, цілісного, системного знання, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на уроках, формування в учнів відповідальної, соціально-активної громадянської позиції, екологічно врівноваженої та екобезпечної поведінки, стратегічного мислення, здорового способу життя, толерантного ставлення до інших, розвинута комунікативна культура.

Тому метою роботи є сформувати екологічну компетентність учнів в системі випереджаючої освіти на уроках фізики шляхом використання технологій «наскрізного навчання».

                      Завдання:

-  веедення в навчально-виховний процес   до основного змісту навчального матеріалу окремих питань, які стосуються сталого розвитку (екологоспоживчої проблематики, демографії, енергоефективності, тощо);  

-  введення у навчальний процес нестандартних уроків із залученням тренінгових, ігрових, проектних методів навчання;

-  залученням учнівської молоді до написання проектів та наукових робіт;

-  розширення освітнього простору шляхом введення уроків-дискусій, уроків-дебатів; проблемних семінарів, конференцій тощо.

  

       ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В  СИСТЕМІ ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ ОСВІТИ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

1.1. Використання основних принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку на уроках фізики 

1.2. Впровадження екологічного, соціального аспектів на уроках фізики в системі випереджаючої освіти 

            1.3. Використання технологій «наскрізного навчання» у позакласній  роботі з фізики 

ВИСНОВКИ 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА   

1.  ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В  СИСТЕМІ ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ ОСВІТИ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

           1.1 Використання основних принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку на уроках фізики

Впровадження «наскрізного навчання» у навчальний процес передбачає надання учням інформації про певні проблеми сталого розвитку, формування стійких навичок використання отриманих знань на практиці, що у перспективі означає суттєву зміну ціннісних пріоритетів та світоглядної позиції учнів, цілісного, системного знання, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на уроці, формування в учнів відповідальної, соціально-активної громадянської позиції, екологічно врівноваженої та екобезпечної поведінки, стратегічного мислення, здорового способу життя, толерантного ставлення до інших, розвинута комунікативна культура [2,3].

            Цього можна досягти:

- проведенням традиційних уроків із додаванням до основного змісту навчального матеріалу окремих питань, які стосуються сталого розвитку (наприклад, еколого-споживчої проблематики, демографії, енергоефективності, соціальної справедливості, толерантності тощо);

-  введення у навчальний процес нестандартних уроків із залученням тренінгових, ігрових, проектних методів навчання;

-  залучення учнівської молоді до написання проектів та наукових робіт;

- корегуванням змісту окремих тем навчальних дисциплін з акцентом на проблемний підхід, особистісно-розвивальні, ігрові методики навчання, ціннісне ставлення до досліджуваного питання;

- введенням у зміст навчання нетрадиційних урочних форм, наприклад, уроків-дискусій, уроків-дебатів; проблемних семінарів, конференцій тощо. (Див. додатки)

Визначальним чинником, на мою думку, при формуванні екологічної культури є оточуюче середовище, а саме в яких умовах відбувається сприйняття навчального матеріалу. З цією метою мною було запропоновано і впроваджено зміни до естетичного вигляду кабінету фізики з урахуванням екологічних, санітарно-гігієнічних вимог.

У 213-2014 н.р. сумісно з вчителем малювання Гранкіною Н.С. було розроблено та створенно стенди у кабінеті фізики, які відповідають всім вимогам сьогодення (наглядні, інформаційні, змістовні, естетичні):

-      Метеорогічний куточок;

-      Одиниці СІ з розмірностями фізичних величин та основними формулами по розділам;

-      Шкала електромагнітних хвиль;

-      Куточок результативності науково-дослідницької роботи учнів;

-      Астрономічний коточок;

-      Екологічний куточок;

-      Вислови видатних фізиків та педагогів.

За СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення. Норми проектування» світловий потік сонячного світла  падає зліва від учнів; найменша загальна  штучна освітленість горизонтальних поверхонь на рівні 0,8 м від підлоги становить 300 лк. Для освітлення використано люмінесцентні ламп з закритим відбивачем. Коефіцієнт природної освітленості (КПО) для горизонтальних поверхонь лабораторних столів становить 1,5%. Стіни покрашено блідим фісташковим кольором, стеля – біла, поверхні парт – білого кольору, що забезпечує максимальне відбивання сонячного світла.
    
               

1.2. Впровадження екологічного, соціального аспектів на уроках фізики в

системі випереджаючої освіти

Сучасне життя висуває високі вимоги до рівня компетентності будь-якого фахівця. Планування наукового результату, пошук шляхів досягнення цього результату, взаємозв'язок наук і наукових знань, пошук ідей, засобів, прийомів дослідження проблеми і її втілення в життя - ось головні вміння, якими повинен володіти сучасний професіонал. Основи цих умінь закладаються в школі.

       Головними цілями є:
• розкриття творчого потенціалу учня і забезпечення розвитку дітей з різними      індивідуальними здібностями і потребами;
• створення умов і механізмів, що забезпечують задоволення і формування освітніх потреб учнів, виходячи з принципів індивідуалізації і диференціації.

Підвищити  зацікавленість до уроків можна:

-          використавуючи ЦОРи.

Це   дає можливість яскраво і наочно провести урок. Одним із головних етапів будь-якого уроку є пояснення нового матеріалу, і його  потрібно зробити максимально наочним і зрозумілим учням. У дітей розвивається наочно-образне мислення, вчителю легше утримати увагу дітей  до обговорюваних питань. При проведенні уроків з використанням цифрових інформаційних ресурсів, можна  охопити широкий додатковий матеріал. Використання інтерактивних моделей істотно прискорює процес пояснення навчального матеріалу і підвищує його якість. Образи явищ і понять, які формуються за допомогою моделей і анімацій, запам'ятовуються надовго.

Другим важливим аспектом є значна економія часу.

- врахування індивідуальних особливостей учнів;

- розвиток творчих здібностей;

- виховання інтересу до предмету (ЦОРи залучають учнів у навчальний процес, сприяючи найбільш широкому розкриттю їх здібностей, активізації розумової діяльності);

- забезпечення якісного засвоєння програмового матеріалу;

-інформаційні технології значно розширюють можливості представлення навчальної інформації. Застосування кольорів, графіків, звуку - всіх сучасних засобів відеотехніки, дозволяє відтворювати реальну обстановку діяльності;

Будь-яка форма роботи над темою з фізики з використанням персонального комп’ютера сприяє розвиткові пам’яті, уваги, зростанні зацікавленості та позитивного ставлення до вивчення предмету. У різних видах пошуково-творчої, продуктивної діяльності школярі можуть проявити власну ініціативу, творчу активність, здатність до новаторства, самостійність дій [9,10,11,12].

Ми проводимо такі форми позаурочної роботи з фізики: виконання пошукових  самостійних завдань, виконання творчих завдань, створення презентацій, написання науково-дослідницьких робіт. Ці форми діяльності учні використовують при підготовці та захисті робіт у Малій Академії Наук, проведенні шкільних наукових конференцій, тижнів науки і техніки, космонавтики.

Під час викладання фізики використовуються методичні посібники під редакцією Гоголя В.В. ПП «Контур плюс», компакт-диск. «Фізика 7, 8, 9 клас" і "Фізичні експерименти", навчання стало більш цікавим та результативним [6]. (Додаток 1)

-          під час дослідницької діяльності учнів.

До дослідницьких, творчих завдань слід віднести ті, в яких учень може відкрити нові, невідомі для нього закономірності або для вирішення яких він повинен зробити якісь винаходи. Таке самостійне відкриття відомого у фізиці закону або винахід способу вимірювання фізичної величини не є простим повторенням відомого. Це відкриття або винахід, що має лише суб'єктивною новизною, для учня є об'єктивним доказом його здатності до самостійної творчості, дозволяє отримати необхідну впевненість у своїх силах і здібностях [13].

Зокрема, я на уроках фізики пропоную винахідницькі, дослідницькі завдання, завдання-відкриття, завдання з недоліком і надлишком даних.

1) визначення закономірностей за запропонованими фактами;

2) виправлення помилок;

3) порівняння;

 4) встановлення причин явищ;

5) складання плану вивчення або дослідження системи.

 При навчанні фізики одним із важливих видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Кожна лабораторна робота в курсі фізики - це теж самостійне дослідження.  Оскільки матеріальна база кабінету фізики не завжди може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму тому  я використовую зошити з друкованою основою, які складено відповідповідно до чинної програми з фізики загальноосвітніх навчальних закладів і дозволяють сформувати практичні вміння та дослідницькі навички учнів.

У середній ланці кожна лабораторна робота передбачає три варіанти виконання.

Перший – домашня робота, що імітує експериментальні завдання, але учні виконують їх, користуючись рисунком, а не реальними пристроями (прилади зі шкалами де треба визначити ціну поділки, щоб зняти покази… ). Цей варіант може бути використано, по-перше, як «генеральною репетицією» перед майбутньою практичною робатою; по-друге, як закріплення знань, вмінь і навичок, які отримані в класі. На початку кожної домашньої лабораторної роботи стислий сюжет, тема якого безпосередньо пов’язана з темою наступної лабораторної роботи де створена проблемна ситуація. 

             Другий – домашній експеримент, який учні виконують з із застосуванням побутових приладів або приладів, що їх виготовлено самостійно. Цей варіант демонструє учням, що фізика не закінчується за дверима шкільного кабінету.

            Третій – безпосередньо сама лабораторна робота, яка завдяки попередній підготовці (домашній роботі за рисунками) виконується свідомо й швидко.

              У старших класах диференціація робіт за рівнем складності досягається завдяки наявності завдань на обчислення похибок вимірювання, виконання творчих завдань (побудова графіків та їх аналіз), уміння планувати й подавати результати дослідження, підготовку висновків щодо проведеної роботи.

Рівень складності експериментального завдання забезпечується через:

- самостійність виконання роботи (за допомогою вчителя, виконання за зразком, докладною або скороченою інструкцією, без інструкції, можливістю виконання роботи на індивідуальному обладнанні);

- активізацію самостійної пізнавальної діяльності (формулювання учнем мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладів і матеріалів, потрібних для її виконання, самостійне виконання роботи та оцінка її результатів).

- варіативність вихідних даних та індивідуальність запропонованих цілей дослідження;

- додаткові поставлені завдання і запитання [6,7,8].

Залежно від мети та завдань експериментальної діяльності висновок до лабораторної роботи або роботи фізичного практикуму може містити наступні елементи щодо виявлення в  учнів:

-  уміння узагальнювати отриману теоретичну інформацію, здобуті навички відповідно до поставлених цілей експериментального дослідження, використовувати фізичні поняття, закони, принципи для пояснення явищ, що спостерігалися, та проведених експериментів;

-  уміння записувати та пояснювати отримані в ході роботи результати дослідження, порівнювати його з відомим фізичними константами (за потребою), доводити правильність отриманих даних, розраховувати та обґрунтовувати похибки вимірювання, виявляти найбільш значущі фактори, які впливали на точність результату дослідження;

-  уміння прогнозувати використання результатів дослідження у практичній діяльності;

-  загальнонавчальних умінь та навичок роботи з літературою, довідниковими даними.

У процесі виконання творчих завдань застосовуються конспекти навчальної інформації, методики та алгоритми, що дозволяє мимоволі запам'ятовувати основний матеріал теми, розширювати і поглиблювати його, а також розвивати творчі вміння та вміння застосовувати знання в практичних ситуаціях.
             Тому на уроках фізики постійно розглядається практичне застосування досліджуваного явища або закону, підкреслюється єдність законів живої і неживої природи, тим самим досягається цілеспрямоване вивчення предмета, виникає інтерес до предмета, з'являється дух суперництва між учнями, що, по-моєму, є необхідною умовою для росту особистості.

Практичні тренінги (з використанням комплексного зошита для контролю знань) містять завдання творчого характеру, де учень повинен продемонструвати вміння використовувати теоретичний матеріал до виконання конкретного завдання, працювати з приладами, схемами, графіками, таблицями тощо.

- проведенням традиційних уроків із додаванням до основного змісту навчального матеріалу окремих питань, які стосуються сталого розвитку (наприклад, еколого-споживчої проблематики, демографії, енергоефективності, тощо);

-  введення у навчальний процес нестандартних уроків із залученням тренінгових, ігрових, проектних методів навчання (Додаток 2);

-  залучення учнівської молоді до написання проектів та наукових робіт;

-  введенням у зміст навчання нетрадиційних урочних форм, наприклад, уроків-дискусій, уроків-дебатів; проблемних семінарів, конференцій тощо. (Додаток 3)

1.3. Використання технологій «наскрізного навчання» у позакласній

роботі з фізики

Важлива проблема, хвилююча всіх вчителів – підвищення ефективності уроку. Зниження рівня знань учнів значною мірою пояснюється якістю уроку: одноманітністю, шаблоном, формалізмом і нудьгою. Прагнення до різноманітності навчального процесу, пробудженню інтересу учнів до занять, організації навчання у школі так, щоб вона відповідала вимогам сучасного життя, спрямовує думку творчих вчителів на наполегливі пошуки нових форм організації уроків. Відомо, що без розмаїття форм і видів роботи на уроці, без їх зв'язку з життям неможливо виконати головне завдання уроку: забезпечити оптимальний розвиток кожної дитини, створивши умови для творчої праці з максимально можливою продуктивністю [1,4,5].
            Шкільна навчальна конференція як вид навчальних занять з фізики має порівняно невелику історію. У конференції і уроку багато спільного, в той же час вона володіє рядом специфічних особливостей. Конференції, як і уроки, проводяться з усім класом в години, відведені для предмета за розкладом, керівна роль зберігається за вчителем; на конференції, як і на уроці, робота класу в цілому поєднується з індивідуальною роботою учнів.

Відрізняються конференції від уроків тим, що нові знання учні здобувають за межами шкільного підручника, додаткової літератури, Інтернету та інших джерел, використовуваних під час підготовки до конференції, доповідей, з якими виступають інші учні. На конференцію можуть бути запрошені школярі з інших класів, вчителі, працівники бібліотек.
             Керівна роль на конференції, звичайно належить вчителю, як голові конференції, але добре, якщо з середовища школярів призначені співголови. Вони організують виступ учнів з повідомленнями та їх обговорення, доповнення, уточнення. Учитель узагальнює результати конференції, оцінює роботу класу в цілому та окремих учнів. Освітнє значення конференції полягає в тому, що в процесі підготовки учні набувають навичок самостійної роботи з різними джерелами інформації. Конференція сприяє виявленню нахилів і здібностей учнів, розвитку в них інтересів до науковим і технічним знанням. Велике значення конференції для розвитку ініціативи, активності і самостійності учнів, а також для виховання у них почуття відповідальності перед своєю командою, перед класом у цілому.

У процесі підготовки своїх повідомлень учні набувають навичок самостійної роботи з наочністю і приладами, вміннями користуватися підготовленими посібниками під час своєї доповіді, демонструвати малюнки, слайди. Готувати презентації за обраною тематикою.
Неоціненне значення конференції в розвитку усного мовлення учнів, вміння грамотно, логічно послідовно викладати відібраний матеріал для доповіді. Успіх конференції визначається, насамперед, якістю її підготовки. Підготовка до конференції включає наступні етапи:

- визначення теми конференції, 

- визначення завдань конференції, 

- визначення кола питань (теми доповідей), які доцільно винести на      конференцію, 

- визначається час і місце проведення конференції,

- вивчаються вчителем відповідні джерела інформації, які можна рекомендувати учням, 

- розглядаються і відбираються заявки школярів, 

- консультації учнів.

План конференції, тематика виступів вивішується в кабінеті заздалегідь. За кілька днів до конференції слід прослухати повідомлення учнів (особливо, якщо учень не впевнений у собі), допомогти їм висловити думки своїми словами, попрацювати над дикцією. Не слід допускати читання доповіді по написаному тексту, але можна дозволити користуватися планом, тезами до доповіді. Після кожного виступу класу пропонується звернутись до виступаючого з питаннями, внести виправлення і доповнення. Бажано, щоб у процесі прослуховування повідомлень слухачі записували теми, основні положення. Це сприяє підвищенню уваги до доповіді. Підвищення уваги сприяє також постановка лектором 1-3 питань класу за змістом прослуханого. За правильну відповідь учень отримує фішку. За кількістю набраних фішок визначаємо самого активного і уважного слухача. Крім цього підвищується відповідальність учнів за роботу на конференції та контролю над рівнем засвоєння обговорюваних питань.
              Слухачі перед початком конференції отримують картку, де повинні вказати прізвище учня, який, з їхньої точки зору, зробив саме цікаве повідомлення. Таким чином, визначаємо кращого доповідача. Після прослуховування і обговорення необхідно узагальнити все, що дізналися учні на конференції. Це можна здійснити методом бесіди і за допомогою короткого резюме вчителя, постанови конференції.

Конференції забезпечують виконання основних дидактичних цілей:

- навчальної (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час уроків та у процесі самостійної підготовки до конференції);

- розвивальної  (розвиток логічного мислення учнів, набуття ними умінь працювати з різними інформаційними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, явищ, проблем тощо);

- виховної (патріотичне виховання, виховання економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни, формування потреби здорового способу життя тощо);

- діагностично-корекційної (контроль за якістю засвоєння учнями навчального матеріалу, виявлення прогалин його засвоєнні та їх подолання) та ін. (Додаток 4)

При плануванні позакласної роботи з учнями пропоную розробку фізичного конкурсу для учнів 8-х класів району, який став вже традиційним. Конкурс сприяє розвитку інтелектуального мислення та творчих здібностей учнів, популяризації фізичних знань та ідей, активізації творчої діяльності вчителів, підвищенню їх професійного рівня.

Було створено творчу групу, яка розробила завдання до конкурсів, що охоплюють всі розділи фізики 8-го класу та  розроблено критерії оцінювання учасників та визначення переможців, сформовано журі конкурсу. 

Етапи підготовки до конкурсу:

-          розробити Положення, яке включає всі організаційні та  методичні моменти:

o      визначити час і місце проведення;

o      створити організаційний комітет;

o      розробити вимоги щодо складу команд їх назви, девізу, емблеми тощо;

o      розробити «заявку на конкурс» за формою: заклад;  назва команди;  П.І.Б. учасників   (повністю, окремо вказати капітана); П.І.Б. вчителя-тренера;

o      спланувати умови проведення конкурсу:

«Жеребкування», в якому беруть участь капітани команд. У відповідності до жеребкування проводяться такі конкурси:      

Конкурс №1. Візитка (девіз, назва, емблема) і захист проектів (капітани) «Способи пристосування людства до умов життя на Землі в разі різкого підвищення температури на планеті» - до 5 хв.

Вимоги до презентації:

• відповідність змісту презентації до теми;

• лаконічність тексту на слайді;

• інформація подана привабливо, оригінально, звертає увагу учнів;

• відповідність зображень віковим особливостям учнів;

• якість зображення;

• читання тексту на тлі слайда презентації (текст виразно видно на тлі слайда, використання контрастних кольорів для фону і тексту);

• використання єдиного стилю оформлення.

Конкурс №2. «Хто – кого?» - розминка команд (відповіді на питання).

Конкурс №3. Лабіринт «Фізичні величини».

Конкурс №4. «Ерудит».

Конкурс №5. «Творці фізики».

Конкурс №6. «Дослідницький»

o      розробити критерії оцінювання (наприклад, оцінюються: ґрунтовні знання предмету, чіткість, лаконічність, точність відповідей, творчий підхід, оригінальність, злагодженість, згуртованість команди);

визначення та нагородження переможців. Команда-переможець визначається за найбільшою кількістю балів. Кількість І, ІІ і ІІІ місць орієнтовно розподіляється у співвідношенні 1:2:3. o      Переможці та призери конкурсу нагороджуються грамотами (розробленими індивідуально);

o      журі конкурсу.  (Додаток 5)

ВИСНОВКИ

У даному досвіді представлені матеріали щодо форм і методів випереджаючої освіти для сталого розвитку на уроках фізики як засобу формування акмекомпетентностей ліцеїстів під час навчання фізиці з урахуванням рекомендацій сучасної освіти. Все це сприяє розвитку наочно-образного мислення учнів та підвищенню результативності уроку, дозволяє відтворювати реальну обстановку діяльності; розкриттю творчого потенціалу учнів і забезпечення розвитку дітей з різними індивідуальними здібностями і потребами; створення умов і механізмів, що забезпечують формування освітніх потреб учнів, виходячи з принципів індивідуалізації і диференціації.

Досвід розрахований на вчителів фізики для підготовки до уроків та позакласних заходів.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Сучасні технології у викладанні фізики / Ірина Задніпрянець / упоряд. Л.Хольвінська. – К. : Шк. Світ, 2011. 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

2. Випереджаюча освіта для сталого розвитку: методологія, методика, технології [Текст]: науково-методичний посібник / О. Є. Висоцька. – Дніпропетровськ : Видавництво «Акцент ПП», 2012. – 292 с.

3.                  Освіта для сталого розвитку [Текст]: науково-методичний посібник / О. Є. Висоцька. – Дніпропетровськ : Роял Принт, 2011. – 200 с.

4. Уроки для сталого розвитку : Метод. посіб. для учнів.9 (10) кл. загальноосвіт. навч. закл. / В. І. Карамушка, О. І. Пометун, Л. М. Пилипчатіна, І. М. Сущенко. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2012. – 144 с., іл.

5. Уроки для сталого розвитку : як організувати позакласну роботу учнів основної школи : Метод. посіб. для класних керівників 5-7 кл. загальноос»віт. Навч. закл. / О. І. Пометун, О. М. Топузов, І. М. Сущенко. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2011. – 128 с.

  6. Фізика, 7,8,9 клас: Методичний посібник / Під ред. Гоголя В.В. – Рівне : ПП «Контур плюс», 2009. – 34с., ком пакт-диски.

           7. Мельник Л.С. Формування ключових компетентностей методами інтерактивного навчання. //Фізика в школах України. – Основа, 2008, №5, 32ст.

           8. Наволокова Н.П., Андрєєва В.М. Практична педагогіка для вчителя. //Основа, Х.:, 2009, 120ст.

           9. Рябченко Ж.В. Використання комп’ютера під час проведення уроків досліджень. //Фізика в школах України. – Основа, 2010, №11-12, 88ст.

         10. Савгира С.М. Використання ІКТ на уроках фізики. //Фізика в школах України. – Основа, 2010, №18, 40ст.

         11. Садкіна В.І. 101цікава ідея.//Основа, Х.:, 2009, 88ст.

         12. Соловйова О.Ю. Використання комп’ютерних технологій у курсі фізики. //Фізика в школах України. – Основа, 2009, №3, 20ст.

         13. Шарко В.Д. Сучасний урок. //К.: 2006, 224ст.

Урок з фізики в 11 класі.

Тема: Енергозберігаючі технології.

Мета : поглибити знання учнів у сфері вирішення енергетичних проблем, використання відновлювальних джерел енергії, розглянути переваги і недоліки кожної сфери.

Тип уроку: узагальнення і повторення

Форма проведення : дебати

Обладнання: призентації, доповіді учнів.

Питання для обговорення під час наукових дебатів:

1.        Які переваги та недоліки глобалізації в вирішенні енергетичних проблем?

2.        Чи дійсно енергозберігаючі лампи є ефективним рішенням проблеми    енергозбереження?

3.        Чи доцільно використання відновлювальних джерел енергії (вітроенергетика, сонячна енергетика тощо) в зонах техногенних катастроф, наприклад, зоні відчуження (Чорнобильській зоні)?

Коментарі

 Клас поділено було на 8 груп. Згідно жеребкування команді надається можливість висловити позицію «ЗА» чи «ПРОТИ» по питанням: І коло – 4 тура; ІІ коло  (півфінал) – 2 тура; ІІІ коло (фінал) – 1 тур.

У кожному наступному колі приймають участь найбільш переконливі на думку журі команди.

До складу журі були запрошені:

Мальченко Світлана Леонідівна – викладач кафедри фізики Криворізького педагогічного університету, кандидат фізико-математичних наук; студенти  4 курсу фізико-математичного факультету .

Передбачувані відповіді учнів:

Які переваги та недоліки глобалізації в вирішенні енергетичних проблем?

Глобалізація – це процес всесвітньо економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації.

Переваги:

- усі світові науковці на даному часовому проміжку нашого з вами життя вкладають усі сили та знання задля створення та найширшого і найшвидшого розповсюдження вже відомих, вдосконалення існуючих  та створення нових альтернативних джерел енергії. Глобалізація у даному випадку допомагає використати наявні знання та вміння побудови, конструювання і вдосконалення деталей чи комплексів та систем задля спорудження альтернативних виробників енергії;

- якщо дійсно альтернативні джерела енергії будуть утверджені світовим визнанням , то це допоможе і у вирішенні екологічної кризи, що постійно зростає величезними темпами; глобалізація вирощує умови для створення єдиного мегасоціуму, який вів би боротьбу проти глобальних проблем в цілому;

- глобалізація відіграє велике значення у вирішенні багатьох питань, пов’язаних з погіршенням роботи енергетичних комплексів, створення злагодженої та систематичної роботи за екологічно чисте середовище і життя на Землі.

Недоліки:

- глобалізація збільшує нерівність економічних показників у деяких (в основному менш розвинутих) країнах, а тому, навіть при впровадженні, альтернативних джерел енергії так, наприклад, екологічно чистого транспорту, не всі країни зможуть їх закупити т розповсюдити і впровадити на своїй території.

Чи дійсно енергозберігаючі лампи є ефективним рішенням проблеми енергозбереження?

Переваги:

- звичайні лампи велику частину енергії, яку використовують перетворюють на тепло, а не на світло. Сучасні високоефективні компактні люмінесцентні лампи використовують до 80% електроенергії менше, ніж лампи розжарювання;

- економія електроенергії досягається завдяки більшій ефективності та більші тривалості використання. Звичайні лампи продукують 12-15 люменів Ват спожитої електроенергії. Не блимають, не мерехтять і не гріються.

Недоліки:

- ці лампи не є безпечними. Найбільшим недоліком енергозберігаючих ламп є використання в них ртуті і фосфору (хоча і в дуже малих кількостях). За гігієнічної класифікації ртуть відноситься до речовин 1-го класу небезпеки і вимагає особливих умов утилізації, тобто їх не можна викидати в сміттєві баки; вони значно дорожче звичайних ламп розжарювання;

- для комфортності зору енергозберігаючі лампи повинні бути правильно підібрані по яскравості і тональності (яскраво-біле, блакитне або жовте світіння);

- людина повинна перебувати від них на відстані не ближче, ніж 30 сантиметрів. Через високий рівень ультрафіолетового випромінювання енергозберігаючих ламп при близькому розташуванні до них може бути завдано шкоду людині;

- ці лампи не слід часто включати-виключати. Через перепади напруги в мережі вони теж можуть перегорати. Пояснюється тим, що в лампі розжарювання світло йде тільки від вольфрамової спіралі, а енергозберігаюча лампа світиться по всій своїй площі.

Використані електронні ресурси:

htt p://wind.ae.net.ua/

http://alt-energy.org.ua